Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо л…
суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими
басами
І "Ще не вмерла…" голосно
ревли.
Де ви ішли — там пустка і
руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю "ненька
Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій
землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись
"москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши
кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в
гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по
чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла
Україна
І не умре
Я вас встречал в те горестные
годы,
Когда огонь до неба доставал,
И почерневший купол
небосвода
Рёв самолётов вражьих
раздирал.
Тогда вас люди называли
псами, -
Ведь вы лизали немцам
башмаки,
Орали "Хайль" осипшими
басами,
Ревели "Ще не вмерла" от
тоски.
Где вы прошли - пустыни и
руины,
Для трупов не хватало больше
ям.
Плевала кровью "Ненька
Украина"
В хозяев ваших, прямо в хари -
вам.
Вы б пропили ее, забыв о
Боге,
Вы б выжили и нас с своей
земли,
Когда бы Украине на подмогу
С востока не вернулись
"москали".
Теперь вы снова, подвязавши
кости,
Торгуясь, как потасканная
б**дь,
Нацистов новых кликаете в
гости -
Украинские хлеб и сало жрать.
Вы будете слоняться по
чужбинам,
Пока вас чёрт к себе не
заберет
Но знайте-ще не вмерла
Украина
И НЕ УМРЕТ!!!!
Василь Симоненко